Потік нових інформаційних технологій все більше проникає у наше життя. З'являються послуги, побудовані на сервісах Інтернету, використання різноманітних інтерактивних технології вже не тільки дань моді, а й серйозна конкурентна перевага.

У 2005 виникло поняття Web 2.0.

    Спробуємо з’ясувати що саме розуміють під цим поняттям, чим відрізняються Web 1.0 та Web 2.0 та як саме можна використати можливості Web 2.0 у бібліотечній роботі.

Web 2.0 — друге покоління мережних сервісів, що останнім часом стали основою розвитку мережі Інтернет. 

   Термін Web 2.0 було запроваджено у 2004 видавництвом О'Рейлі (англ. O'Reilly Media) та комерційним організатором серії конференцій під назвою «Web 2.0», — МедіаЛайв (англ. MediaLive, сьогодні англ. CMP Technology).для означення сукупності прогресивних тенденцій у розвитку веб-технологій .

   Принциповою відмінністю технології Web 2.0 від технологій Web 1.0 (першого покоління сервісів мережі Інтернет), є те, що її використання дає змогу не лише переглядати веб-ресурси мережі, а й завантажувати власні, здійснювати обмін цими ресурсами з іншими користувачами, діяти спільно з метою їхнього накопичення, брати участь в обговореннях та ін. 

   Сьогодні термін Web 2.0 швидше означає не стільки сукупність певних конкретних технологій, а філософію представлення інформації у веб-орієнтованому середовищі та побудову інформаційних відношень. 

   Технології Web 2.0 справедливо називають соціальними сервісами мережі Інтернет, оскільки їх використання зазвичай здійснюється спільно в межах відповідної групи користувачів. Групи користувачів можуть утворювати цілі мережні співтовариства, які об’єднують свої зусилля для досягнення відповідної мети. Прикладом такої групи може бути створення мережного співтовариства біюблдіотекарів для спільного використання веб-ресурсів та обміну досвідом.

   На нашу думку, найбільш використовуваними у бібліотечній практиці можуть стати такі соціальні сервіси:

• створення блогів (веб-журналів) та сайтів;
• вікі-енциклопедїї;
• соціальні пошукові системи;
  
• зберігання мультимедійних веб-ресурсів;
• зберіганя закладинок

     Варто зауважити, що використання соціальних сервісів web 2.0 не є складним процесом, оскільки не вимагає знань мови програмування або умінь створювати html-сторінки. Простота і зручність використання соціальних сервісів дає змогу економити час і не витрачати його на довгі пояснення технології функціонування веб-систем. 

   Розглянемо детальніше призначення кожного соціального сервісу та доцільність їх використання в бібліотечній практиці.

Створення блогів 

   Блог або веб-журнал (англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») – це сайт, основний зміст якого постійно оновлюється новими записами, які можуть містити символьні, графічні, звукові та відео дані, і відображається у хронологічному порядку. 

    Кожен запис у блозі має тему, зміст (текстові, графічні, звукові, відео дані), дату і час публікації. До нього можуть додаватися коментарі інших людей, що забезпечує дискусію з приводу тієї чи іншої теми.

   Сукупність цих записів утворює хронологічну структуру блогу, в якій останній запис завжди відображається на початку, а перший в кінці, тобто в зворотному порядку.

    Блог може складатися з декількох тематичних розділів, які містять записи відповідно до його тематики. Наприклад, «Поради фахівцю» – тут можна розміщувати методичні рекомендації, обмюнюватись досвідом тощо, «Масові заходи» – в цьому розділі відвідувачі блогу можуть отриувати інформацію про заходи, що проводились у бібліотеці, дивитись фотографії, відеозаписи тощо, «Краєзнавство» – тут біблітекар може розміщувати матеріали краєзнавчого характеру т.д. 

   Блоги мають соціальний характер. Навколо них формується група людей, які цікавляться його тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Саме тому блог можна використовувати в бібліотечній роботі, сформувавши групу з бібліотекарів або з користувачів і бібліоткарів, і таким чином, організувати їх спільну діяльність.

У веб-просторі мережі Інтернет є такі сервіси блогів:

http://livejournal.ru– «Живий журнал»;

http://blogs.mail.ru– веб-журнал на «Мейл.ру»;

http://blogger.com– «Блогер» та ін.

    Першим блогом вважають сторінку Тіма Бернса-Лі, де він, починаючи з 1992 року публікував новини. Широке використання блогів почалось з 1996 року. В серпні 1999 року комп'ютерна компанія «Pyra Labs» із Сан-Франциско відкрила сайт Blogger. Це була перша безкоштовна блогова служба.

Вікі-енциклопедії

   Вікі-енциклопедія — це сайт довідкового характеру, наповнення якого здійснюється спільними зусиллями великої кількості учасників. Сайт функціонує за спеціальною технологією, яка називається «вікі» (від гавайського «wiki-wiki» означає «швидко-швидко»)..

Використання вікі-енциклопедій дає можливість:

• отримати енциклопедичні відомості з будь-якої галузі знань;
• організовувати індивідуальну або групову роботу з навчання;
• глибше вивчити потрібну галузь знань;
  
• скоротити час навчання і підвищити рівень освітньої підготовки;
• підвищити ефективність навчання;

    Навчальний ефект вікі-енциклопедій досягається завдяки дидактичними принципам подання матеріалу, що реалізуються відповідними особливостями гіпертексту. Наприклад, у вікі енциклопедії можна поєднати матеріали різних довідникових та енциклопедичних видань в одній статті. Різні трактування одного і того ж поняття у різних довідниках, різних авторів можна зв’язати гіпертекстовими посиланнями. Ці зіставлення доповнюватимуть одне одного, поглиблюватимуть розуміння понять тощо. 

      Завдяки гіпертексту (системі гіпер посилань) можна швидко отримати тлумачення незрозумілих понять або термінів в статті. Для цього встановлюються гіпертекстові посилання між всіма логічно зв’язаними поняттями та термінами. Поняття, що розглядається користувачем зв’язується з тими, на які воно спирається або у яких конкретизується. Крім того, кожна стаття може супроводжуватись гіперпосиланнями на інші схожі статті вікі-енциклопедії або на веб-ресурси мережі Інтернет, що дає можливість знайти більше подібних матеріалів.

     Найбільший та найвідоміший вікі-сайт – Вікіпедіа – багатомовна загальнодоступна енциклопедія у вільному доступі, що публікується в Інтернеті.

Прикладами інших вікі-проектів є:

www.eduwiki.uran.net.ua– «ВікіОсвіта» – мережеве об’єднання учасників навчально-виховного процесу;

Українська Вікіпедія продовжує залишатися одним із двадцяти найбільших мовних розділів Вікіпедії. 30 травня 2009 року о 21:23 за київським часом створено її 150-тисячну статтю. 14 березня 2009 року зареєстрований її 30-тисячний користувач.

Зберігання мультимедійних веб-ресурсів

  Сервіси для зберігання мультимедійних веб-ресурсів дають змогу безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватись графічними зображеннями, аудіо- та відеоресурсами, презентаціями, а також організовувати обговорення завантажених матеріалів. Ці сервіси можуть бути використані в бібліотечній роботі як:

1. Джерело накопичення мультимедійних бібліотечних веб-ресурсів. Наприклад, це можуть бути відеофільми, фотографії, аудіо- та відеозаписи тощо. 

2. Система зберігання бібліотечних відео-, фото-, аудіоархівів.

3. Засіб для спільної діяльності працівників різних бібліотек.

   В мережі Інтернет функціонує низка сервісів, за допомогою яких можна завантажувати, збірігати, використовувати особисто та надавати для загального використання мультимедійні веб-ресурси:

«Flickr» — http://Flickr.com — сервіс для зберігання та подальшого використання цифрових фотографій. 

«Youtube» — http://youtube.com — соціальний сервіс, призначений для зберігання, перегляду та обговорення цифрових відеозаписів.

«SlideShare» — http://www.slideshare.net — соціальний сервіс, який дозволяє конвертувати презентації PowerPoint у формат Flash. Призначено для зберігання і особистого або спільного використання.

  Стогодні ідеї концепції Web 2.0 вийшли за рамки комп'ютерних технологій та привели до розвитку ініціатив Освіта 2.0, Бібліотека 2.0, Бізнес 2.0 тощо.

   Говорячи про бібліотеку 2.0 маємо на увазі покращення бібліотечного сервісу шляхом використання технологій web 2.0. У цьому світлі вона постає інформаційним центром, в якому працівники спільно з користувачами покращують бібліотечні сервіси, займаються інформаційним наповненням, створюють нову інформацію тощо.