Петриківський опорний заклад освіти
І-ІІІ ступенів Петриківської селищної ради
......... . Пятница, 19.07.2019, 12:33

Ви увійшли як Гість

| Група"Гості"|
Головна | Реєстрація | Вхід
» Меню сайту

» Категорії розділу
Класному керівнику [47]Методична робота [39]
Інформація [43]Сценарії свят [47]
Виховні заходи [64]Притчі [21]
Атестація і тарифна ставка [7]

» Користувачі

» Наша кнопка
 Петриківська сзш

» Погода в Петриківці

» Нові користувачі

» Цей день в історії

» Безпечний Інтернет

» Наші матеріали

» Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

» Наше опитування

Мої улюблені шкільні предмети
Всього відповідей: 208

Головна » Статті » Вчителям » Сценарії свят

Виховний захід на тему "Веселий ярмарок"

Мета: Ознайомити дітей з традицією ярмаркування українського народу. Виховувати риси дбайливого господаря, формувати бережливе ставлення до резуль¬татів праці. Навчати дітей змалечку заощаджувати кожну зароблену копійку.

Вже зібрані останні врожаї,
З полів добро привезено додому.
Комори всі наповнили свої,
Тепер приємну відчувають втому.
Втомилися, звичайно, від турбот,
Та радість від достатку серце гріє.
Трудолюбивий, добрий наш народ,
Він потрудитися і відпочити вміє.

1 ведучий. Ось саме в таку осінню пору, коли все добро із садів, городів, полів і лісів було зібрано і звезено в двори, сховане в комори, льохи і клуні, люди збирались на великий осінній ярмарок, щоб продати лишки виробленої продукції, обміняти на інший товар та й навіть похвалитися вирощеними овочами, фруктами, зерновими культурами, медом, хлібом, гончарними і ткацькими виробами... Чого тільки не було на тих ярмарках у незапам’ятні часи в Україні!

2 ведучий. А ще на ярмарку можна було відпочити і повеселитися, зустрітися з родичами, знайомими, друзями, обмінятися думками, рецептами, своїми знаннями та секретами. Бо осінній ярмарок — це справжнє свято з мандрівними артистами, які водили дресированих звірів; зі скоморохами в яскравому і смішному одязі; з гадалками, акробатами та борцями.

1 ведучий. Тому сьогодні ми хочемо поринути в ту далеку епоху й зазирнути на такий ярмарок, що відбувався кожної осені в українських містечках і великих селах.

2 ведучий. Хочемо показати вам, як ми собі його уявляємо. Бо це дуже цікаво! Зустрічайте незмінних учасників ярмарку — скоморохів. Про них згадується в історичних документах ще з 1068 року.

Гей, на ярмарок хутчіше,
І не пішки, а бігом!
Тож збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок — гуртом!

Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку — народу!
Тож і ви сюди біжіть!

Тож торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!

Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти,
Хліб та різні ще продукти:
Сало, м’ясо, поросятко
І полив’яне горнятко,
І корову, і коня —
Це не купите щодня!

Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку,
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і конячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!

Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
Тож скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!

Виконується інсценізована пісня 

Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на всіх там чудові гостинці!
На ярмарку «нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти — усім в нагороду.
Ведуча.
Тут речі умільців ні з чим незрівнянні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив'яний посуд — тарелі, горнятка,

Сопілки — хлоп'яткам, намиста — дівчаткам.
Ведучий.
Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Під мелодію української народної пісні «Ой, там, на току, на базарі...»

 Ведучий. Ярмарок для українського народу завжди був очікуваною і бажаною подією. Як правило, великі ярмарки відбувалися в кінці літа. Зібравши врожай хліба, овочів, фруктів, господар ба¬чив, що з цього достатку можна продати, щоб прикупи¬ти щось з одежі, хатнього начиння, або поміняти товар на товар.
Ще за кілька днів господарі з синами змащували колеса возів, вистеляли їх сіном та домотканими килима¬ми, складали товар, що мали везти на продаж.
Господині з дочками готували святковий одяг, щоб самим показатись і на інших подивитись, а, як потала¬нить, то й жениха знайти.
Коли наставав ярмарковий день, то шлях, що тягнув¬ся до містечка, кипів народом, який поспішав з усіх навколишніх сіл і містечок.

 Звучить пісня «Як ішли літа наші на ярмарок».

 1-й учень. Життя наших предків було нелегким і водночас романтичним. Багато випало на їх руки й долю роботи — тяжкої, одноманітної. Але сірі будні скрашувалися святами, що неодмінно приносили пісню і жарт, хороший настрій і надії.

2-й учень. А часом робота і свято перепліталися/ Праця поєднувалася з обрядовістю, ставала святко­вою, загадковою, святою. Тому й здається нам життя наших предків скоріше романтичним, ніж важким, бо час — майстер стирати погане, а лишати неповторне і вічне.

3-й учень. Так і ярмарок. Кілька разів на рік селянин мав побувати там, адже це був один із засобів його існування. На ярмарку можна було продати результати своєї праці, придбати необхідний реманент, побутові речі, худобу.

4-й учень. Саме на ярмарку могли оцінити і вашу майстерність, саме тут люди вчилися спілкуватися, торгувати, економити, саме тут дізнавалися про новини, знайомилися, пізнавали географію та ази бізнесу.

 Хлопчик. Ярмарку в селі чекають і старі і малі... Дітвора готується до нього за півроку. Діставши від хрещеного батька за кутю на Святвечір чи від пана за посівання на Новий рік одну-дві копійки, хлопчик обережно загортав свій скарб у ганчірочку, потайки закопував у садку чи під призьбою і нетерпляче ждав ярмаркового дня. Його мрією були ласощі, глиняний півник чи сопілочка.

Парубок. Парубки, заробивши в багатія кілька карбованців, мріють купити собі чоботи, гарну чумарку, з шкіряним козирком картуза, а для коханої дівчини—пряників, цукерок, стрічку або намисто.

Дядько. Дядьки мріють про те, аби вигідніше продати воликів, коненят, порося чи бичка, розрахува­тися з податками. Та й просто на день-два від сім'ї відірватися, з кумом душу відвести.

Дівчина. А дівчата дуже бажають купити ситцю, черевички та хустку, а найбільше — прикрас (стрічок, намиста на шию, квіточок на віночок). Маленькі дівчатка прагнуть таких уборів без будь-якої мети, а старші — щоб комусь сподобатися. '

Жінка, Молодиці чекають на ярмарок, щоб продати півня чи курку, порося, масло чи полотно, а собі купити ситцю на спідницю або парчі на очіпок, щоб більше подобатися чоловікам.

 Звучить пісня   

 2-й учень. І де тільки того люду береться в отій рухливій каші, де все розбухає, гуде, сміється, торгується, марнословить, озивається іржанням коней, ревінням волів, дзвоном заліза, горщиків, криками людей!

3-й учень. І чого тільки немає тепер на ярмарку? І кажуть, що є кожухи нижче, п'ят, щоб за собою промітати сніг, і коротенькі, обшиті смушком кожушки для дівчат, і свитки, і чоботи різних фасонів, і постоли, які сміються усіма зморшками, і шапки, як стіжки, і рукавиці, і циганські сережки з червоного золота... І все це саморобне, зі своїм мудруванням і хитруванням. Адже ярмарок — це місце, де можна похизуватися своєю майстерністю; .

4-й учень. Над дорогою різнокольоровими пагорбами підіймаються горшки, миски, полумиски, глечики, ринки, макітри, і жінки руками вибирають із них передзвін. За однією з куп цього добра стоїть продавець. Скільки статечності на його обличчі, скільки усвідомлення того, який-то товар лежить перед ним! На низькі поклони він ледве киває головою, на всякі підлещування він хіба що двома словами відповість.

 Хлопець (читає гумореску М. Хижка).

Це було позаторік

Та на нашім ринку —

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(Нелегке це діло) —

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! Які хороші! Гаманець мерщій дістав, Став платити гроші.

— Аз якого ви села? — Спитав молодиці. Та йому відповіла:

— Яз села Мельни ці.

— Забирайте їх назад! — Буркнув незабаром,— Я мельницьких поросят Не візьму й задаром. Тітка ближче підійшла:

— То ж назвіть причину!

—А я з вашого села Маю вже... дружину.

 Звучить пісня «Як поїхав мій миленький на базар...»

Категорія: Сценарії свят | Додав: Admin (04.10.2012)
Переглядів: 9281 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
» Міні профіль
Гість

Повідомлення:

Група:
Гості
Час:12:33

Гість, ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь!
Логін:
Пароль:

» ПЕРЕВОД САЙТА
Выбрать язык / Choose language:
Ukranian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish

» Наша адреса
51800
Дніпропетровська обл.
Петриківський район
смт. Петриківка
проспект Петра Калнишевського,76
тел. (05634) 2–22–38

petschool@i.ua

Рік державної мови

Національно-патріотичне виховання

» 22 push up challenge


Віртуальна майстерня Петриківського розпису.

» Електронна атестація педагогічних працівників
free counters

» Банерська мережа

» Освіта Дніпропетровщини

» Освітній портал Дніпропетровщини

» З Днем народження
Вітаємо з Днем народження:

Lesenka(34), Avrora(49), Ксения0345(32), Шаман(25), Roman777(20)!

Прийміть вітання наші щирі!

» Сайти Петриківщини

» Важливі сайти
Банер

Банер

Банер

Банер

Банер

Банер

» Державні установи

» Географія сайту
free counters

» Пошук

» Друзі сайту

» Освітні сайти
ДРУЗІ САЙТУ

» Статистика


Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Cьогодні були на сайті

[ Повний список ]

Освітній портал PR-CY.ru Каталог MyList.com.ua Украина онлайн каталог сайтів [Vox.com.ua] Портал українця bigmir)net TOP 100 CY-PR.com Белый каталог сайтов  Яндекс.Метрика
Цена petdnepr.at.ua Траст petdnepr.at.ua Настоящий ПР petdnepr.at.ua petdnepr.at.ua Alexa/PR petdnepr.at.ua Tic/PR

Copyright MyCorp © 2019